Обіцянка безпеки
Ядро тіні: ілюзія гарантій · приваблива обіцянка · хибна оцінка майбутнього · вибір за неповної інформації · паперова безпека · довіра до чужих зобов’язань · бажане замість забезпеченого · ціна помилки в прогнозі
На карті — підписання Будапештського меморандуму.
Перед Україною відкривається майбутнє, яке виглядає логічним і привабливим: відмова від ядерного арсеналу, міжнародне визнання, інтеграція у світовий порядок і запевнення великих держав у повазі до її незалежності, суверенітету та кордонів.
Усе це існує.
Але існує поки що лише як обіцянка майбутнього.
Саме тут починається Сімка Кубків.
Історичний контекст. Після розпаду СРСР 1991 року на території України залишився величезний радянський ядерний арсенал. Водночас питання про те, наскільки Україна могла самостійно й довгостроково використовувати та обслуговувати всю успадковану ядерну систему, було значно складнішим, ніж проста формула «Україна мала готову власну ядерну зброю»: командні, технічні, фінансові та міжнародно-правові аспекти залишалися предметом переговорів і політичної боротьби.
5 грудня 1994 року Україна приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї як без’ядерна держава. Того самого дня Україна, Росія, США та Велика Британія підписали Будапештський меморандум.
У документі Росія, США та Велика Британія підтвердили зобов’язання поважати незалежність, суверенітет та існуючі кордони України; утримуватися від загрози силою чи її застосування проти територіальної цілісності або політичної незалежності України; утримуватися від економічного примусу. Також меморандум передбачав консультації у випадку виникнення ситуації, що порушує питання щодо цих зобов’язань.
Важлива деталь самої карти прихована у словах. Будапештський меморандум зазвичай описують як надання Україні security assurances — запевнень у безпеці, а не автоматичних військових security guarantees — гарантій безпеки на зразок механізму колективної оборони НАТО. Документ не встановлював автоматичного обов’язку інших підписантів вступити у війну на боці України в разі нападу.
У 2014 році Росія окупувала й анексувала Крим та розпочалася російська агресія на сході України. 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Генеральна Асамблея ООН неодноразово підтверджувала територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах і засуджувала російські дії. Таким чином, одна з держав, що підтвердила в Будапешті повагу до українських кордонів і зобов’язалася утримуватися від застосування сили, сама порушила ці зобов’язання.
Тому називати сам меморандум доведеним навмисним «обманом» було б історично неточно: це вимагало б доказів того, що вже під час підписання сторона мала намір не виконувати взяті зобов’язання.
Але для України результат виявився трагічно конкретним: запевнення, отримані в момент відмови від ядерної зброї, не запобігли подальшій агресії одного з підписантів.
Сімка Кубків у тіні — це вибір між прекрасними образами майбутнього, жоден із яких ще не став реальністю.
Її небезпека не обов’язково в дурості того, хто обирає. Іноді всі варіанти справді складні, інформація неповна, тиск величезний, а майбутнє неможливо знати.
Проблема починається тоді, коли обіцянку приймають за механізм її виконання.
Підпис не дорівнює захисту. Намір не дорівнює можливості. Запевнення не дорівнює гарантії. А те, що сьогодні здається немислимим, через двадцять років може стати центральною проблемою держави.
У розкладі карта може вказувати на привабливу пропозицію, красиві перспективи, обіцянки партнерів або кілька можливих сценаріїв, серед яких людина обирає, не маючи змоги перевірити майбутнє. Вона радить дивитися не тільки на те, що обіцяють, а й на те, який механізм змусить іншу сторону виконати обіцяне, якщо обставини зміняться.
Бо іноді Кубок справді повний.
А іноді в ньому лише відображення того, що ми сподівалися отримати.